ІМІДЖ УЧИТЕЛЯ

Імідж - це уявлення про людину, що складаються на основі її зовнішнього вигляду, звичок, манери го­ворити, менталітету, учинків та ін.

Складові іміджу

1. Образ (те, що виникає із появою людини в колек­тиві й залишається, коли людина йде).
2. Зовнішній аспект (манери, хода, жести, міміка, одяг, зачіска).
3. Внутрішній аспект (інтелект, думки, ерудиція, ду­ховність, інтереси).
4. Процесуальний аспект (темперамент, темп, плас­тичність, діяльність, емоції).
5. Основа іміджу (позиції, настанови, легенда)- повинна відповідати психології переможця:

• висока самооцінка;
• оптимізм;
• віра в добро;
• уміння відчувати те, що відбувається, й бути при­четним до цього;
• уміння змінюватися, сприймати нове.

Види іміджу

1. Сприйманий - це те, як нас бачать інші, як до нас ставляться.
2. Необхідний:

• особистісний (образ людини з її внутрішніми якос­тями);
• професійний (образ людини в професійній харак­теристиці).

Імідж педагога має певний набір характеристик або компонентів, що його формують.

Характеристики іміджу

1. Професійна компетентність

Професійна компетентність - це володіння необхідними знаннями, уміннями, навичками, що визначають сформованість педагогічної діяль­ності, спілкування й особистості як носія певних цінностей та ідеалів.

Психологічна структура діяльності вчителя містить:

• операційно-мотиваційний напрямок (яку мету ставить учитель на своєму уроці: навчальну, розвивальну й виховну, що спрямована на різні сторони психічного розвитку учнів);
• виконавчий напрямок (те, що роблять діти на уроці для досягнення цієї мети і в який спосіб);
• контрольно-оцінний напрямок (оцінювання підсумків роботи, постановка нових завдань).

Далі педагогам пропонується визначити свою професійну компетентність.

2. Педагогічна ерудиція - це своєрідний запас знань, що учитель застосовує для розв'язання педагогіч­них ситуацій як сукупність зовнішніх і внутрішніх умов. Педагогічна ситуація визначається самим педагогом у взаємодії з учнями й взаємодії шко­лярів між собою.

3. Педагогічне мислення й інтуїція необхідні вчителеві для передбачення розвитку ситуації без повного її аналізу.

4. Педагогічна рефлексія - це здатність учителя подумки уявити ситуацію, що виникла в дитини, і на цій основі скласти уявлення про себе. Педа­гогічна рефлексія дозволяє відповісти на питання: «Що в мене вийшло?», «Що не вдалося?», «Як зро­бити, щоб було ще краще?».

5. Педагогічна імпровізація допоможе вчителеві зна­йти несподівані рішення й миттєве втілення. Педа­гогічний імпровізації властива миттєвість, єдність інтуїтивного й логічного.

6. Педагогічне спілкування, що є і компонентом про­фесійної компетентності, і компонентом іміджу вчителя, спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату на уроці.