Організація парної та групової роботи на уроках у початковій школіТенденції особистісної орієнтації розвитку системи освіти підтверджені результатами досліджень сучасних вітчизняних психологів і педагогів. Орієнтація на особистість учня у процесі педагогічного стимулювання розвитку їхніх творчих здібностей базується на тому, що від моменту народження дитина змінює, перетворює навколишній світ за власною ініціативою. Вона навчається, творчо освоює світ речей, створюючи нову гру, казку, малюнок. Педагогічне стимулювання розвитку творчих здібностей на практиці відбудеться за умов зміни уявлень про характер стосунків між учителем та учнем, утвердження стилю довіри, співробітництва та співтворчості. Цьому сприяє віра вчителя у творчий потенціал, здібності та можливості учня, урахування індивідуальних психічних та інтелектуальних особливостей кожного вихованця, опора на прагнення учня самовиразитися і самореалізуватися серед інших особистостей як індивідуальність. Для цього потрібно, щоб учитель створював доброзичливу атмосферу на уроках, давав дитині можливість висловлювати власні думки без оцінних суджень, забезпечував плюралізм думок і суджень, толерантність до поглядів інших під час творчої діяльності та оцінки її результату, давав кожному учню право на помилку. Для досягнення цієї мети пріоритетними є технології, спрямовані на впровадження в навчальний процес комп'ютерної техніки, різноманітних систем розвивального, індивідуального і диференційного навчання; нових технологій навчання обдарованих дітей; гуманізація навчального процесу. Вони сприяють створенню таких умов, за яких учень займає позицію суб'єкта навчально-виховної діяльності; внаслідок цього у нього розвиваються якості творчої особистості: ініціативність, прагнення до самоосвіти, самонавчання. Формування особистості і її розвиток здійснюються в процесі навчання, якщо виконуються важливі умови: Створення позитивного настрою до навчання. Навчання - це праця, а не розваги. Але ця праця може бути різною: примусова і нецікава, добровільна і розвиваюча творчій потенціал, коли навіть важке діло дає учням радість. Учнівська праця залишиться працею, але ефективність її буде більшою. В сучасній практиці дуже часто використовують фронтальні і індивідуальні форми роботи. Диференційний підхід в навчанні при фронтальних формах організації навчальної діяльності фактично не може бути здійснено. При індивідуальній роботі використання диференційованого навчання здійснюється важко. Опит праці в школі підказує, що саме групова і парна робота найкраще допомагає розвитку комунікативних здібностей учнів. Але треба розрізняти "діяльність в колективі" і "колективну діяльність". Колективна діяльність дітей на перших стадіях носить формальний характер. Групова робота - це перш за все гра, гра в організацію, гра в навчання. Гра допомагає учням зрозуміти навчальну тему, знайти незрозумілості. Головна мета групової і парної роботи - розвиток мислення учнів. Як в кожній грі, тут існують свої правила. Правила можуть бути опрацьовані заздалегідь і використовуватись в подальшій роботі. Правила можуть опрацьовуватись тут і зараз, тобто тільки для роботи над конкретним завданням. Правила можна доповнювати, змінювати. Але складати і опрацьовувати їх треба разом з учнями. «Положення про групову і парну роботу» затверджуються колективно і потім вся робота підпорядковується цім правилам. Наведу приклад таких правил: Починайте висловлюватись спочатку за бажанням, а потім по черзі. Найчастіше на уроках можна використовувати такі види роботи в парах: Гра "Незнайко" (один учень читає, інший виправляє помилки); Запропоновують учням завдання (запитання для невеличкої дискусії чи аналізу ситуації). Велике значення має процес розподілу дітей класу на групи. Дуже часто вчитель об'єднає дітей в групи з урахуванням їх особистих можливостей. Відомо, що слабкому учню потрібні не стільки сильні, скільки терплячі і доброзичливі партнери. Школяру з високою активністю потрібен партнер здібний слідкувати за ходом міркувань. Об'єднання дітей "по бажанню" не завжди дає продуктивний результат. Тому що особисті відношення стають головними в розподілі доручень і організації роботи. Краще відразу визначити час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає досягти згоди щодо відповіді або рішення. Виділяють головні напрямки при організації групової форми навчання: 1. Завдання треба сформулювати ясно і чітко. На початку роботи слід дати учням інструкції по виконанню роботи. Наприклад, можна порадити учням розглядати предмет з різних точок зору. Або записати на дошці ключові слова для обговорення теми та інше. 2. Треба визначити, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Розподілення вчителем ролей в групі має особливе значення на перших етапах формування груп. Пізніше це можуть робити самі учні. 3. Поведінка учителя під час групової роботи. Учитель, працюючий з малими групами може: контролювати, Недоцільно приділяти свою увагу тільки одній групі, забувши про інші. За технологією застосувань парну і групову роботу можна поділити на слідуючи види: Збирання інформації з певної теми. Карусель Акваріум Чи погоджуєтесь ви з думкою групи? Наприкінці вчитель має обговорити з учнями перебіг групової роботи, прокоментувати міру оволодіння навичками дискусії в малих групах. Ажурна пилка Під час роботи за допомогою технології «Ажурна пилка» учні повинні бути готовими працювати в різних групах. Спочатку учень працюватиме в «домашній» групі. "Експертні" групи Парна і групова робота мають значні переваги. На відміну від лекції, де переважає монологічна мова педагога, і від самостійної роботи учнів на заняттях з використанням групової і парної роботи відбувається відпрацювання конкретних умінь і навичок у режимі діалогу. Невеликі групи дозволяють учителю бачити кожного у процесі практичної діяльності, сприяють виникненню стійких зв'язків між усіма присутніми, стимулюючи процеси глибокого осмислення діяльності. полегшують результативності процесу. Парна і групова діяльність - це спільна діяльність учителя й учнів, що дає змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги та розвитку творчості. В. Сухомлинський зазначав, що "...без творчого життя особистість не може бути вихованою, без творчості немислимі духовні, інтелектуальні, емоційні, естетичні взаємовідносини". Саме творчість стимулює розвиток мислення, інтересів, дослідницьку діяльність. Автор: Авраімова О.А., учитель початкових класів, Донецька гімназія № 92. | |
| |
Переглядів: 1328 | | |
Всього коментарів: 0 | |